от знов

От знов - сиджу, слова сплітаю в коси. Заплутався, та й тихо так журюсь: У інших небо, і любов, і роси - А я їх оминаю і боюсь. Бо, хто такий я, щоб краси цієї Діткнувся думки сірістю своєю? Коли уже на сердці накипить, Тоді лиш написати і виходить… А в інших - луки, де олені бродять… У мене ж дим, і попіл, і болить… 05/06/2023 15:57 #вірші_zavalko_v