Details
Nothing to say, yet
Comment
Nothing to say, yet
AI Mastering
Transcription
Повертайся, татусю, з війни. Мама наша тебе так чекає… Кожен вечір у зірки питає, де коханий. Про що його сни. Край дороги постоїть. Сховає- витре з щік дві стежини від сліз. Ми "не бачимо" їх. Обіймаєм… А у косах у неї сніжинки зими. Ми чекаєм тебе. Серед ночі і ранком. І увечері, й посеред білого дня. Повертайся. З війни ми чекаємо тата! . . . 24/08/2023 16:50 #вірші_zavalko_v Дописувати я не буду. Хай незавершений рядок символізує саме́ чекання, бо його дуже хочеться і дописати, і почути.
